Як мистець з Чикаго, я розумів, що щастя — не випадіння, а свідомий вибір. У тишах між сесіями коду я побачив п'ять прихованих психологічних сигналів у цифрових іграх.

Я думав, що щастя — це те, чого можна наздогнати. Але після трьох поразів я зрозумів: справжній вигра — не в перемозі, а в тишоті між поразами. Це дзеркало душі, а не гра.