Коли ти вибираєш ‘5’ — ти не граєш у лотереї. Ти згадуєш диталогію дитинства: гарбуза під зорями… Це не ап — це музика твого дитинства. А якщо програєш тричі? Пауза. Прогуляй назад до полевої цукерки. Пам’ять про тебе — не рахунок. Це ритм. І так… хто ще був на польових крокетах? Ти! 😉