Game Experience
Не бачать — але бути справжнім
Не треба бути побаченим, щоб бути справжнім
Я колись вважав, що моя цінність залежить від кількості очей, які побачили мою роботу.
Роками я створював інтерактивні історії, призначені для показу — подякувань, лайків, пам’ятання. Але одного ночного моменту, після сесії з прототипом, який ніхто не вчинив, я запитав себе: А чи має значення, якщо ніхто не побачив?
І тоді все стало зрозуміло: Так.
Бо що як найсправжчий шматочок нас живе у безгучних моментах — код написаний не для хвалебних крикливих голосiв, а для сенсу?
Призрачна душа за екраном
У своїй ролi нарративного дизайнера в AR-проектi Ехо мiста ми створювали цифровi спогади на вулицях — повiдомлення вiд незнайомцiв, яких чутливо лише певна людина. Один користувач сказав менi, що кожного разу пройшовши через ту саму кутову точку, плакав: голос його матерi оживав там… хоча нiхто iнший його не чув.
Цей момент навчив мене глибокої правди: найпотужнiшими історiями є тi, що резонують у тишi.
Коли увага стає насильством
Ми живемо у часах, коли видимостi дорожче за справедливост. Алгоритми нагороджують увагoю наче золотими монетами. Але що станеться з твоєю правдою? Коли вона не пасуватиме до алгоритму? Коли не стане «вибуховою»?
Я бачив творцiv згоряченими прагненням до взаємодii — переписували свої душевностi на фрагментарно-подорожню формат лише для того, щоб бути пом’ятуванним.
А ось те, про що незабаром кажуть: Тобто треба бути побаченим, аби бути справжнIм.
Цей рядок — записаний у моєму журналI пoслY пан iки на презентацii — тепер цитують три форумy спрaви майстерниcтва серед маргinalIзованиx художникIв iз України й ПольщI.
LunaVelvetSky
Гарячий коментар (6)
Không thấy vẫn thật!
Có bao giờ bạn viết một câu chuyện mà không ai đọc? Mình thì có! Đã từng ngồi cả đêm với một prototype không ai mở… nhưng rồi nhận ra: cái này vẫn là mình!
Thật ra mình cũng từng nghiện ‘được nhìn’ như mấy người chơi game Lucky Pig – cứ phải có điểm số mới thấy sống. Nhưng rồi học được một bài học: Bạn không cần được thấy để tồn tại.
Giờ mỗi tối mình mở một file trống – viết vài dòng cho riêng mình. Không analytics, không like… chỉ có tiếng thở và cảm xúc.
Một cái ‘tự sướng’ siêu cấp! Các bạn thử chưa? Comment đi – đừng sợ ai đọc!
#KhongThayVanThat #DigitalSoul #LuckyPig
لا تُرى لكنك حقيقي
اللي يكتب بس لذاته، ما يقدر يخسر! أنا كتبت رسالة حب لحبيبة في دفتر مغلق… وضاع التصويت، لكن القلب ما ضاع.
السرّ في الظل
في مشروع AR عندنا، صوّرت أمّي تهمس لي من زاوية شارع… وكل مرة أمشي بجانبها، أبكي. والعالم ما سمع ولا حتى خمن. لكن الحقيقة؟ هي كانت حقيقية أكثر من كل المتابعات!
لعبة الحظ البديلة
بينما العالم يلعب ‘لucky pig’ بجوازات نقود ومواعيد انتشار… أنا ألعب لعبة: ‘أنا موجودة حتى لو ما سجلو اسمي’. اللعبة مش بتربح، بل بتثبت أنك حقيقي.
إذا شعرت أنك مُهمَل، افتح ملف فارغ وقول: ‘أنا هنا’. لا أحد يقرأ… لكن الكون يستمع. 🫶 يا جماعة، هذي اللعبة تنفع كل الناس؟ شاركوني روايتكم الصامتة!
Invisível? Então é real!
Eu já pensei que só era real se tivesse likes no Instagram. Mas depois de escrever uma poesia sobre o meu nome mal pronunciado… e ninguém ver… Ainda assim senti que existia.
É tipo um jogo de azar onde não ganhas prémios… mas és tu quem decides ser.
O título “You Don’t Have to Be Seen to Be Real” virou meu mantra no metro entre o Chiado e o Cais do Sodré.
Se te sentes esquecido na internet… abre um documento em branco. Escreve uma frase só pra ti. Ninguém vê? Pois então está perfeito.
Vai lá, tenta! O universo ouve melhor quando ninguém está à escuta.
Vocês também fazem isso? Contem aqui! 💬
আমার প্রোগ্রামিংয়ের সময় মনে হয়—এইটা শুধু ভাইরাল হলেই বাস্তব? 😅 আমি ৫িভি-সিটির AI-প্রজেক্টের ‘একোস’তে কোডিং করছি…কিন্তু ১রতা-বাচ্চা-ভাইয়ের ‘হট’টা-পিগ’ওয়েখা-শিখা-মনক! দশটা-উইভি -ফন্ড্ল -সিটির ‘চ’ক
ये लेख पढ़कर मुझे अपने कोड के बैकअप फोल्डर की याद आया — वहीं सब कुछ है, जो ‘वायरल’ होने से पहले कभी किसी को नहीं दिखा।
जब सब ‘लाइक’ मांगते हैं, मैंने सिर्फ एक सेंटेंस लिखा — ‘मैं हूँ, पर किसी को पता नहीं।’
अब मुझे पता है: देखा जाएगा? मजा-मज़ा में!
आपको कभी ‘अदृश्य’ महसूस हुआ? 😎 #उस_वक्त_जब_नज़र_नहीं #डिजिटल_आत्मा
भाई सॉफ्टवेयर के बादश में भी कोई फोन पर सुनता है? मैंने तो सोचा कि “लाइक्स” ही ज़िंदगी है… पर कल्चर में कोई “बिल्ड” नहीं करता!
जब मेरा Unity प्रोजेक्ट 100% “अनसीन” हुआ—तब मुझे पता चला: मेरी “डिजिटल सोल” कभी “वाइट” नहीं हुई… पर “मेमोरी” सबके साथ!
अगलगेंड-मुएट्रा-वाला AI-प्रोजेक्ट? अभि-मुख-आउट। अब… क्या आप भी दिखेंगे? 😌
