Чому найкращі ігри роблять ті, хто зупнув

Я не гонюсь за вигра. Я гонюсь за тишою.

У світі, що закоханий віральними петлями й алгоритмічною жаднотою, я обрав щось спокійне — гру, де звук кабанів, що йдуть через морквяні поля о наполуду — це не розвага. Це акт опору.

H1: Машина, що лікує

Кожен символ у моїх іграх носить пам’ять: дикий кабан — не шахар, а супутник. Розсип — це не тригер, а пауза між подихами. Гравці не вигирають джекпоти; вони поновлюють мити радості у спільному тишевому.

H2: Бюджети — це ритуали, а не ставки

Встанови свою межу якби годував маленького кабана: $5 за спин. Не тому що ти не можеш собратися багатшого — а тому що ти обрав бути присутнім. Час — це не спини; це подихи. Двадцять хвилин? Ідеально. Потим пограй.